Знам'янський вузол. Частина І
27.01.2019
Знам'янка як залізнична станція утворилася 1869 року, після того як відкрито рух поїздів на лінії Одеса - Харків. Назвали станцію так само, як і невелике селище, що за 3 км від неї, - Знам'янка (тепер - Знам'янка Друга), яке заснували 1730 року переселенці з Центральної Росії. У серпня 1873 було відкрито залізничний рух на ділянці Знам'янка - Миколаїв, а через три роки - до Фастова . З маленької залізничної станції Знам'янка перетворилася на важливий залізничний вузол, з розширенням якого росло і населення прилеглих селищ . Тож протягом семи років станція стала значним транспортним вузлом на перехресті залізничних колій Харків - Одеса та Київ - Миколаїв.
Станцію Знам'янка з вокзалом та конторськими спорудами побудовано на галявині Чорного лісу, через який проходила залізнична колія Одеса - Харків. Чорний ліс розташований на правому березі верхів'я Інгульця, а його південно-західна частина виходить на вододіл між ріками Інгулець та Інгул.
Тривалий час Знам'янка була станцією третього класу, її депо спочатку налічувало 4 паротяги. У грудні 1883 року тут закінчилося будівництво нового приміщення депо. Відтоді в ньому було 29 паротягів і працювало 92 особи. У 90-х роках XIX століття вузол щороку відвантажував до портових міст та в північному напрямку близько 600 тисяч пудів хліба, а 1913 року - 5 млн пудів. Того ж 1913 року було одержано 2 млн пудів різних товарів.
Одночасно з розбудовою станції на землях, які в поміщиків Осипових орендували переселенці з сусідніх сіл та з інших повітів, постало невелике селище залізничників - Осипове (центр нинішньої Знам'янки). 1886 року тут було 24 приватні будинки, землянка, 6 торговельних закладів. На той час у селищі мешкало 143 особи. На межі XIX - ХХ століть на південь від станції (також на землях, взятих в оренду) виникає ще одне селище - Ліницьке (пізніше - Наталівка, Козьми). Розширення залізничного вузла наступними роками зумовило швидкий приріст населення пристанційних селищ. 1913 року в Осиповому і Ліницькому налічувалося близько 6 тисяч жителів.Селище Осипове, що прилягало до вокзалу від проспекту до вулиці Радянської (колишньої поліцейської).
30 квітня 1892 року у Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд за ними, подавали амбулаторну допомогу хворим, давали дешеві обіди. Першим завідувачем Знам'янського лікувально-продовольчого пункту став лікарзалізничної лікарні, брат видатного українського композитора Миколи Лисенка - Андрій Лисенко, досвідчений фахівець